Покайтеся, бо наблизилось Царство Небесне.
Святий славний пророк, Предтеча і Хреститель Господній Іоан — одна з найвеличніших постатей у священній історії людства, останній пророк Старого Завіту і перший свідок пришестя Месії. Сам Господь Ісус Христос засвідчив про нього:
«Між народженими від жінок не з’являвся більший за Іоана Хрестителя» (Мф. 11:11).
Святі отці наголошували, що велич Іоана не в зовнішній славі, а в його служінні Христу. Святитель Григорій Богослов називає його так:
«Він був голосом, але голосом Слова; світильником, але перед Світлом».
Життєпис
Святий Іоан народився від праведних батьків — священика Захарії та Єлисавети, родички Пресвятої Богородиці. Його народження було дивом, адже батьки були похилого віку й довгий час не мали дітей. Архангел Гавриїл сповістив Захарії, що його син стане великим перед Господом і приготує народ до приходу Христа.
З ранніх літ Іоан оселився в пустелі, де вів суворе аскетичне життя: носив одяг із верблюжої шерсті, харчувався диким медом та акридами, перебував у пості й молитві. Саме пустеля сформувала його як пророка. Преподобний Єфрем Сирин писав:
«Пустеля зробила його чистим, а чистота — достойним хрестити Христа».
Служіння і проповідь
На берегах Йордану Іоан почав проповідувати покаяння та хрестити народ на відпущення гріхів. Він закликав не лише до зовнішніх обрядів, але до внутрішнього перетворення серця:
«Покайтеся, бо наблизилось Царство Небесне».
«Іоан показав, що шлях до Бога починається з покаяння, а не з чуда» - Наголошував святитель Василій Великий.
Кульмінацією місії Іоана стало Хрещення Господа нашого Ісуса Христа. Упізнавши Месію, Іоан зі смиренням мовив:
«Ось Агнець Божий, що бере на Себе гріх світу».
Під час Хрещення Ісуса Христа в річці Йордан було явлено Пресвяту Трійцю.
«І, охрестившись, Ісус вийшов зразу ж з води, — і ось розкрилися Йому небеса, і побачив Іоан Духа Божого, Який сходив, мов голуб, і спускався на Нього. І ось голос лунає з неба, який говорить: Це є Син Мій Улюблений, в Ньому Моє благовоління.» (Мт. 3:16–17)».
Мученицька смерть
Святий Іоан не боявся викривати гріх навіть сильних світу цього. За докір цареві Іроду Антипі за беззаконний шлюб він був ув’язнений, а згодом усічений мечем. Його мученицька смерть стала печаттю правди й вірності Божому закону.
Євангеліє від Марка 6:14-30
Цар Ірод, почувши про Ісуса [бо Його ім’я стало відомим], говорив: це Іоан Хреститель воскрес з мертвих, і тому чудеса діються ним. Одні говорили, що це Ілля, а інші говорили, що то пророк або один з пророків. Ірод же, почувши, сказав: це Іоан, якому я відсік голову; він воскрес з мертвих. Бо цей Ірод, пославши, взяв Іоана і посадив його у в’язницю, через Іродіаду, жінку Филипа, брата свого, з якою він одружився. Бо Іоан говорив Іродові: не годиться тобі мати жінку брата твого. Іродіада ж, гніваючись на нього, бажала вбити його, та не могла. Бо Ірод боявся Іоана, знаючи, що він муж праведний і святий, і охороняв його; багато що робив, слухаючись його, та із задоволенням слухав його. І настав нагідний день, коли Ірод, святкуючи день свого народження, влаштував бенкет для вельмож своїх, тисяцьких і старійшин галилейських; і увійшла дочка Іродіади, танцювала і догодила Іродові і тим, що возлежали з ним; цар сказав дівчині: проси в мене, чого хочеш, і дам тобі. І клявся їй: чого тільки попросиш у мене, дам тобі, навіть до половини мого царства. Вона вийшла і спитала у матері своєї: що просити? Та відповіла: голову Іоана Хрестителя. Вона відразу ж пішла з поспішністю до царя і просила, кажучи: хочу, щоб ти зараз же дав мені на блюді голову Іоана Хрестителя. Цар засмутився, але, заради клятви і тих, що возлежали з ним, не захотів відмовити їй. І негайно, пославши ката, цар звелів принести голову його. Той пішов, відсік йому голову в темниці, і приніс голову його на блюді, і віддав її дівчині, а дівчина віддала її матері своїй. Учні його, почувши, прийшли і взяли тіло його, і поклали його у гробі.
Молитовне звернення
Хрестителю Христів, проповіднику покаяння, не відкинь мене, що каюся, але, з’єднуючись із небесними силами, молися до Владики за мене, недостойного, сумного, немічного і печального, що потрапив у різні біди житейські, змученого хвилюючими думками мого розуму; бо я — вертеп злих діл, зовсім не маю кінця гріховним звичкам, бо розум мій прикутий до земних речей. Що маю робити? Не знаю. І до кого звернуся, щоб спасти свою душу? Тільки до тебе, святий Іоане, благодаті тезоіменний, звертаюся, бо перед Господом після Богородиці немає більшого від народжених. Ти сподобився торкнутися глави Царя Христа, Агнця Божого, що взяв на Себе гріхи світу. Його ж благай за грішну мою душу, щоб хоч віднині, в одинадцяту годину, я поніс тягар благий і нагороди прийняв з останніми. Так, Хрестителю Христів, чесний Предтече, перший у благодаті, мученику, посників і пустельників наставнику, чистоти учителю і близький Христа друже! Тебе молю і до тебе вдаюся: не відкинь мене від твого заступництва, але підніми мене, що впав у великі гріхи. Обнови душу мою покаянням, як другим хрещенням, бо ти обох начальник: хрещенням омиваєш праотцівський гріх, покаянням же очищаєш кожного скверне діло. Очисти мене, оскверненого гріхами, і допоможи ввійти туди, куди ніщо скверне не входить — у Царство Небесне. Амінь.
В православній традиції Іоан Хреститель займає особливе місце — після Пресвятої Богородиці він є найшанованішим святим. Його образ — це взірець покаяння, смирення і безкомпромісної правди.
Памятаймо слова святителя Іоана Золотоустого -
«Іоан був світильником, що палав і світив, але світло його походило від Сонця Правди — Христа».