Євангеліє від Матфея. 9: 27 - 35,

27 Одного разу коли йшов Ісус, за Ним слідом ішли двоє сліпих і кричали: помилуй нас, Ісусе, Сину Давидів! 28 Коли ж Він увійшов у дім, сліпі приступили до Нього. І говорить їм Ісус: чи віруєте, що Я можу це зробити? Вони говорять Йому: так, Господи! 29 Тоді він доторкнувся до очей їхніх і сказав: за вірою вашою нехай буде вам. 30 І відкрилися очі їхні; і сказав їм Ісус суворо: пильнуйте ж, щоб ніхто не довідався. 31 Вони ж, вийшовши, прославляли Його по всій землі тій. 32 Коли ж ті виходили, то привели до Нього чоловіка німого, біснуватого. 33 І коли біса було вигнано, німий почав говорити. І народ, дивуючись, казав: ніколи не було такого в Ізраїлі. 34 Фарисеї ж говорили: силою князя бісівського виганяє Він бісів.35 І ходив Ісус по всіх містах і селах, навчаючи в їхніх синагогах, проповідуючи Євангеліє Царства і зціляючи всякі недуги і всяку неміч у людях.

Євангеліє від Іоана 17:1-13,

17 Одного разу звів Ісус очі Свої до неба і сказав: Отче! Прийшов час. Прослав Сина Твого, щоб і Син Твій прославив Тебе; 2 як Ти дав Йому владу над усякою плоттю, щоб усьому, що Ти дав Йому, дав Він життя вічне. 3 Це ж є життя вічне, щоб пізнали Тебе, Єдиного Істинного Бога, і Того, Кого Ти послав, Ісуса Христа. 4 Я прославив Тебе на землі, звершив діло, яке Ти доручив Мені виконати. 5 І нині прослав Мене Ти, Отче, в Тебе Самого — славою, яку Я мав у Тебе, коли ще не було світу. 6 Я явив ім’я Твоє людям, яких Ти дав Мені від світу; вони були Твої, і Ти дав їх Мені, і вони зберегли слово Твоє. 7 Нині зрозуміли, що все, що Ти дав Мені, є від Тебе. 8 Бо слова, які Ти дав Мені, Я передав їм, і вони прийняли і зрозуміли воістину, що Я зійшов від Тебе, і увірували, що Ти послав Мене. 9 Я за них благаю, — не за весь світ благаю, але за тих, яких Ти дав Мені, тому що вони Твої. 10 І все Моє — Твоє, і Твоє — Моє; і Я прославився в них. 11 Я вже не в світі, та вони в світі, а Я до Тебе йду. Отче Святий! Збережи їх в ім’я Твоє, тих, кого Ти дав Мені, щоб вони були єдине, як і Ми. 12 Коли Я був з ними у світі, Я зберігав їх в ім’я Твоє; тих, яких Ти дав Мені, Я зберіг, і ніхто з них не загинув, тільки син погибельний, щоб збулося Писання. 13 Нині ж до Тебе йду, і це говорю у світі, щоб вони мали в собі радість Мою повну.

Євангеліє від Матфея. 9: 1 - 8,

Одного разу Ісус увійшов у човен, переплив назад і прибув до Свого міста. 2 І ось принесли до Нього розслабленого, що лежав на постелі. І, побачивши віру їхню, Ісус сказав розслабленому: дерзай, чадо! Прощаються тобі гріхи твої! 3 При цьому деякі з книжників говорили собі: Він богохульствує. 4 Ісус же, бачачи помисли їхні, промовив: навіщо ви думаєте лукаве в серцях своїх? 5 Бо що легше — сказати: прощаються тобі гріхи, чи сказати: встань і ходи? 6 Та щоб знали ви, що Син Людський має владу на землі прощати гріхи. Тоді говорить розслабленому: встань, візьми постіль твою та йди у дім твій. 7 І той устав, узяв постіль свою і пішов у дім свій. 8 Народ же, побачивши це, здивувався і прославив Бога, Який дав таку владу людям.

Євангеліє від Луки 6:17-23,

17 Одного разу став Ісус на рівному місці; також багато учеників Його і безліч народу з усієї Юдеї та Єрусалима, з приморських місць Тирських і Сидонських, 18 що прийшли послухати Його і зцілитися від недуг своїх, також і ті, що страждали від нечистих духів, — і зцілялися. 19 І весь народ намагався доторкнутися до Нього, бо від Нього виходила сила і зціляла всіх. 20 І Він, звівши очі Свої на учеників Своїх, говорив: Блаженні убогі духом, бо ваше є Царство Боже. 21 Блаженні ті, що жадають тепер, бо насититеся. Блаженні ті, що плачуть тепер, бо втішитеся. 22 Блаженні будете, коли зненавидять вас люди і коли розлучать вас і ганьбитимуть, і знеславлять ім’я ваше заради Сина Людського. 23 Радійте того дня і веселіться, бо велика вам нагорода на небесах.

Євангеліє від Матфея. 8: 28 - 34, 10: 1 - 8

28 Одного разу, коли Ісус прибув на другий бік, до країни Гергесинської, Його зустріли двоє біснуватих, що вийшли з гробниць, дуже люті, так що ніхто не міг пройти тією дорогою. 29 І ось вони закричали: що Тобі до нас, Ісусе, Сину Божий? Прийшов Ти сюди передчасно мучити нас. 30 А віддалік паслося велике стадо свиней. 31 І біси благали Його: якщо виженеш нас, то пошли нас у стадо свиней. 32 І Він сказав їм: ідіть. І вони, вийшовши, пішли у стадо свиней. І ось усе стадо кинулося з кручі в море і втопилось у воді. 33 Пастухи ж побігли і, прийшовши у місто, розповіли про все і про те, що було з біснуватими. 34 І ось усе місто вийшло назустріч Ісусові; і, побачивши Його, просили, щоб Він відійшов від їхнього краю. Тоді Він, увійшовши в човен, переплив назад і прибув до Свого міста.

Євангеліє від Луки 6:17-23,

Одного разу став Ісус на рівному місті; також багато учеників Його і безліч народу з усієї Юдеї та Єрусалима, з приморських місць Тирських і Сидонських, 18 що прийшли послухати Його і зцілитися від недуг своїх, також і ті, що страждали від нечистих духів, — і зцілялися. 19 І весь народ намагався доторкнутися до Нього, бо від Нього виходила сила і зціляла всіх. 20 І Він, звівши очі Свої на учеників Своїх, говорив: Блаженні убогі духом, бо ваше є Царство Боже. 21 Блаженні ті, що жадають тепер, бо насититеся. Блаженні ті, що плачуть тепер, бо втішитеся. 22 Блаженні будете, коли зненавидять вас люди і коли розлучать вас і ганьбитимуть, і знеславлять ім’я ваше заради Сина Людського. 23 Радійте того дня і веселіться, бо велика вам нагорода на небесах.

Євангеліє від Матфея. 8: 5 – 13, 10: 1 - 8

5 Одного разу, коли увійшов Ісус до Капернаума, підійшов до Нього сотник і благав Його: 6 Господи, слуга мій вдома лежить розслаблений і тяжко страждає. 7 І говорить йому Ісус: Я прийду і зцілю його. 8 Сотник же у відповідь сказав: Господи! Я недостойний, щоб Ти увійшов під покрівлю мою; але промов тільки слово, і видужає слуга мій. 9 Бо і я — людина підвладна, але, маючи під собою воїнів, кажу одному: іди, і йде; і другому: прийди, і приходить; і слузі моєму: зроби це, і зробить. 10 Почувши це, Ісус здивувався і сказав тим, що йшли за Ним: істинно кажу вам, і в Ізраїлі не знайшов Я такої віри. 11 Кажу ж вам, що багато прийдуть зі сходу й заходу і возляжуть з Авраамом, Ісааком і Яковом у Царстві Небесному; 12 А сини Царства вигнані будуть у пітьму непроглядну: там буде плач і скрегіт зубів. 13 І сказав Ісус сотникові: іди, і, як вірував ти, нехай буде тобі. І одужав слуга його в ту ж мить.

Одного разу прикликавши дванадцять учеників Своїх, Він дав їм владу над нечистими духами, щоб виганяли їх і зціляли всяку недугу і всяку неміч.

5 Цих дванадцятьох послав Ісус і заповів їм, промовляючи: на путь до язичників не ходіть і в місто самарянське не входьте; 6 а йдіть краще до овець загиблих дому Ізраїлевого; 7 ходячи ж, проповідуйте, кажучи, що наблизилося Царство Небесне; 8 хворих зціляйте, прокажених очищайте, мертвих воскрешайте, бісів виганяйте: задарма одержали, задарма давайте.

Євангеліє від Луки 1:5-25, 57-68

5 У дні Ірода, царя Юдейського, був священик на ім’я Захарія, з денної черги Авиєвої, і жінка його з дочок Ааронових, а ім’я її — Єлисавета. 6 Обоє вони були праведні перед Богом, виконуючи всі заповіді і настанови Господні бездоганно. 7 У них не було дітей, бо Єлисавета була неплідна, і обоє були вже похилого віку. 8 Одного разу, коли він за чином своєї черги служив перед Богом, 9 за звичаєм священства, йому випало покадити, ввійшовши до храму Господнього, 10 а вся безліч народу молилася зовні під час кадіння. 11 Тоді з’явився йому ангел Господній, стоячи праворуч жертовника кадильного. 12 Збентежився Захарія, побачивши його, і страх напав на нього. 13 Ангел же сказав йому: не бійся, Захаріє, бо почута молитва твоя, і жінка твоя Єлисавета народить тобі сина, і наречеш ім’я йому Іоан; 14 і буде тобі радість і втіха, і багато хто народженню його зрадіє, 15 бо він буде великий перед Господом; ні вина, ні хмільного напою не питиме, і Духа Святого сповниться ще від утроби матері своєї. 16 І багатьох з синів Ізраїлевих наверне до Господа Бога їхнього. 17 І йтиме перед Ним з духом і силою Іллі, щоб навернути серця батьків до дітей, і непокірних — до мудрості праведників, щоб приготувати Господеві народ звершений. 18 І сказав Захарія ангелові: з чого я пізнаю це? Бо я старий, і жінка моя постарілася у днях своїх. 19 Ангел сказав йому у відповідь: я Гавриїл, що стою перед Богом, і посланий говорити з тобою і благовістити тобі про це. 20 І ось ти будеш мовчати і не матимеш можливости говорити до того дня, коли збудеться це, за те, що ти не повірив словам моїм, котрі збудуться свого часу. 21 Люди чекали на Захарію і дивувалися, що він забарився в храмі. 22 Він же, вийшовши, не міг говорити до них; і вони зрозуміли, що він бачив видіння в храмі; і він говорив з ними знаками і залишався німим. 23 А коли закінчилися дні служіння його, повернувся до свого дому. 24 Після тих днів зачала Єлисавета, жінка його, і таїлася п’ять місяців, кажучи: 25 так сотворив мені Господь у ті дні, коли зглянувся на мене, щоб зняти з мене ганьбу перед людьми.

57 Єлисаветі ж настав час родити, і вона народила сина. 58 І почули сусіди й родичі її, що звеличив її Господь милістю Своєю, і радувалися з нею. 59 І восьмого дня прийшли обрізати немовля, і хотіли назвати його ім’ям батька його — Захарією. 60 На це мати його сказала: ні, хай буде названий Іоаном. 61 І сказали їй: адже нікого нема в роді твоїм, хто звався б ім’ям тим. 62 І питали знаками в батька його, як би він хотів назвати його. 63 Попросивши дощечку, написав слова: Іоан буде ім’я йому. І дивувались усі. 64 І відразу відкрилися уста його і язик його, і він почав говорити, благословляючи Бога. 65 І був страх у всіх навколишніх жителів; і в усій країні Юдейській розповідалося про все це. 66 Усі, хто чув, поклали це в серці своїм і говорили: ким буде дитя це? І рука Господня була з ним. 67 І Захарія, батько його, сповнився Духа Святого і пророкував, кажучи: 68 благословен Господь Бог Ізраїлів, що відвідав народ Свій і створив визволення йому.

І ти, дитя, пророком Всевишнього наречешся, бо йтимеш перед лицем Господа, щоб приготувати путі Йому. Дитя зростало і міцніло духом, і було в пустелях до дня явлення свого Ізраїлеві.